WarWilding: коли природа стає інструментом війни і відновлення

Термін WarWilding ввів дослідник Jasper Humphreys із King’s College London. Він описує явище, коли природне середовище навмисно змінюють під час воєнних дій — як для оборони, так і для нападу.

У 2022 році Humphreys використав це поняття для пояснення подій в Україні, коли українські військові навмисно прорвали дамбу на річці Ірпінь, щоб затопити територію та зупинити наступ російських військ. Це рішення мало подвійний ефект: військовий (уповільнення ворога) та екологічний (відновлення заболоченої заплави, яка не існувала понад 70 років)

Дослідницький підхід.

У 2024 році дослідниця Lynn Ma опублікувала статтю “WarWilding: A Weapon and a Shield in the Midst of Conflict” у Hastings Environmental Law Journal.

Вона розділяє два типи WarWilding:
• Оборонне (defensive) — коли зміни у природному середовищі допомагають стримати агресію та водночас сприяють збереженню або відновленню екосистем.
• Агресивне (offensive) — коли природу використовують для завдання шкоди, наприклад, знищуючи врожай, отруюючи воду чи спустошуючи території.

Ma наголошує, що оборонне використання може відповідати міжнародному праву, але агресивне, як правило, порушує Конвенцію ENMOD (Convention on the Prohibition of Military or Any Other Hostile Use of Environmental Modification Techniques) та інші норми міжнародного гуманітарного права.

У військово-інженерній сфері існує поняття “defensive wetlanding” — створення або відновлення заболочених територій для уповільнення пересування техніки противника. Окрім оборонної ролі, такі рішення можуть мати екологічну користь: покращення якості води, захист від повеней, збереження біорізноманіття.

Чому це важливо для України.

В умовах війни WarWilding демонструє, що оборонні стратегії можуть бути сумісними з природоохоронними підходами. Це відкриває перспективу для:
• інтеграції екологічних рішень у військове планування;
• мінімізації шкоди природі під час бойових дій;
• швидшого екологічного відновлення після війни.