Спека — найбільший виклик для міст у 2025 році

Спека — найбільший виклик для міст у 2025 році
27.05.2025 #Аналітика 4 хв читання
Поділитись: LinkedIn Facebook

2024 рік став найспекотнішим роком в історії спостережень — середня температура планети вже перевищила доіндустріальний рівень на 1,55°C. Це не просто цифри, це дані Всесвітньої метеорологічної організації. Наш світ стає не лише теплішим, а й небезпечнішим для життя кожного з нас. Міста особливо відчувають цю зміну — вони нагріваються удвічі швидше за глобальний середній показник. Причини цього — швидка урбанізація, асфальтовані поверхні, щільна забудова та концентроване споживання енергії. Як наголосив Генсек ООН Антоніу Гутерреш, міста “несуть на собі найбільше навантаження від спеки”, яка посилюється через так званий ефект “міського теплового острова”. Ще до початку літа у 2025 році температура у багатьох містах світу вже сягала понад 45°C: від Бразилії до Індії та Південного Судану. Тривалість і інтенсивність хвиль спеки збільшуються, що робить питання адаптації міст до цих змін надзвичайно актуальним.

27 травня, у Женеві, в рамках Heat Action Day, експерти з усього світу обговорювали, як міста можуть зменшити вплив спеки та стати більш стійкими до кліматичних викликів. Одне з найпотужніших рішень — це створення міських коаліцій проти спеки. Це не просто організації, а справжні партнерства, які об’єднують місцеву владу, університети, громадські організації, релігійні громади, приватний сектор та волонтерів — усіх, хто готовий діяти разом. Приклади таких коаліцій — у містах Чолутека (Гондурас), Сурабая (Індонезія), а також у Тонга (Танзанія). Незважаючи на обмежені ресурси, ці міста вже впроваджують недорогі, але ефективні рішення для зниження спеки.

Ще одна ідея, яка довела свою ефективність — нічні притулки від спеки. Під час хвилі спеки в Індії у 2021 році було створено центри, де люди могли безпечно провести ніч у прохолоді. Це рішення виявилося більш дієвим, ніж денні центри, які залишалися порожніми через проблеми з транспортом, безпекою та доступністю. Особливу увагу на заході приділили жінкам, які працюють на відкритому повітрі — сільськогосподаркам, торговицям, ринковим працівницям.
Для них розроблено унікальну програму страхування від теплових ризиків, яка фінансується:
• 14% — внески самих жінок,
• 60% — філантропічні організації,
• решта — міжнародні партнери і технічна підтримка від Swiss Re.

Цей проект, який реалізує команда Climate Resilience for All, показує, що ефективні рішення можуть бути не лише гуманними, а й фінансово стійкими.

Коментар Анастасії Цибулі, екоактивістки і засновниці Glossary Eco Foundation: “Чи є магічне рішення проти спеки у містах? Ні, але є реальні та комплексні підходи, які вже працюють і які можна адаптувати навіть у містах з обмеженими ресурсами. Це — інтеграція кліматичного підходу у всі сфери міського життя: від ремонтів та реконструкцій до створення “прохолодних зон” у школах, бібліотеках, лікарнях. Важливо пам’ятати, що утримання інфраструктури — це не менш важливо, ніж її будівництво. Є досвід Афін, де вже реалізовано три кліматичні плани завдяки співпраці влади з університетами, бізнесом і громадськими організаціями. Вони є частиною міжнародних мереж, які обмінюються досвідом і вчаться один у одного. Так само відбувається у Фрітауні, де на міському саміті з питань спеки зібралися високопосадовці і представники громади, бо реальні зміни можливі там, де зустрічаються політика і людські історії. Виклик спеки — це не тільки про температуру. Це про людей, які можуть змінити систему і залишитись вірними цим змінам”.

Що можуть зробити міста з обмеженим бюджетом?

Найпростіше — створити міську коаліцію: запросити до спільної роботи університети, громади, релігійні організації, медіа, бізнес. Це не вимагає великих витрат, а дає потужний імпульс для змін. Приклад — Nepalgunj у Непалі, яке з обмеженим бюджетом стало лідером із планування заходів проти спеки, надихаючи сусідні міста.
Обов’язкові інструменти для старту:
• Системи раннього попередження з використанням каналів, яким довіряють люди
• Використання місцевих знань і досвіду громад.
• Залучення та побудова довіри — бо реагують не лише на дані, а й на лідерство.

“Дані — це валюта адаптації”, — наголошує Анастасія. Смертність від спеки часто не фіксується, і це треба змінювати. Спека — це не лише кліматичний виклик, а й тест на нашу солідарність, готовність до співпраці і взаємної підтримки. Міста вже сьогодні змінюють міста, і не потрібно бути мегаполісом, щоб почати цей шлях.

Підтримай Glossary Eco Foundation, щоб ми могли продовжувати освітні та екопроєкти, які роблять реальні зміни

Задонатити