Головоломка Каховської ГЕС: екологічна й енергетична перспективи

У той час як Україна бореться з безліччю екологічних викликів, одне питання стало центром дебатів через свою складність і полярні погляди, які воно породило, – питання про те, чи варто відбудовувати Каховську гідроелектростанцію (ГЕС).

Каховська ГЕС, яка колись була життєво важливим джерелом води й енергії, зараз перебуває в непридатному стані після її руйнування. Дебати точаться навколо двох різних точок зору – держави, аграріїв та енергетиків, з однієї сторони, які виступають за відбудову ГЕС, та екологів, з іншої, які виступають за відродження природного й історичного ландшафту Великого Лугу.

У цій колонці я хочу заглибитися в ці дві перспективи, детально проаналізувавши аргументи, висунуті як екологами, так і представниками влади й аграріїв. Я не маю наміру ставати на чийсь бік у цій дискусії. Натомість прагну представити збалансований погляд на ситуацію, що склалася, і дозволити читачам сформувати власну думку на основі представленої інформації.

ЗА! Енергетична перспектива.

18 липня 2023 року уряд ухвалив постанову про експериментальний проєкт з початку відбудови Каховської ГЕС, реконструкцію після її руйнування та забезпечення стабільної роботи Дніпровської ГЕС у період цієї відбудови. Він складається із двох етапів.

Представники влади й аграрії наголошують, що руйнування Каховської ГЕС мало серйозні наслідки для економіки країни й екології прилеглих регіонів. Унаслідок цього зрошувальні системи 5,8 тисячі квадратних кілометрів сільськогосподарських угідь залишилися без джерел води, що вплинуло на виробництво близько двох мільйонів тонн зерна на рік. Промислові підприємства в регіонах також страждають від нестачі води. Країна втратила 335 МВт потужностей відновлюваної електроенергетики. На додаток, повне відновлення роботи Запорізької АЕС після деокупації станції неможливе без відновлення Каховського водосховища.

Перший етап проєкту передбачає проєктні роботи та будівництво окремих споруд, необхідних для стабільної роботи Дніпровської ГЕС під час подальших відновлювальних робіт на Каховській ГЕС. Другий етап передбачає проєктування та роботи безпосередньо на деокупованій території.

Енергетики наголошують, що значення Каховської ГЕС виходить за рамки виробництва енергії. Вона має вирішальне значення для покриття дефіциту води в Херсонській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, які залежали від постачання з Каховського водосховища. Також ГЕС живила зрошувальну систему та постачалаводу на Запорізьку АЕС. Забезпечувала річкове судноплавство на Дніпрі, глибина якого зараз значно зменшилася.

Каховська ГЕС відіграє життєво важливу роль у балансуванні зеленої енергетики. Миколаївська, Херсонська, частково Дніпропетровська та Запорізька області мають найбільшу кількість сонячних днів в Україні і є найбільш вітряними зонами, що робить їх ідеальними для розвитку зеленої енергетики. Однак виробництво вітрових і сонячних електростанцій є погано прогнозованим та має бути збалансоване традиційною генерацією – тепловими або гідроелектростанціями.

Відсутність Каховської ГЕС вплинула на ефективність роботи всього каскаду Дніпровських електростанцій. Наразі Дніпровська ГЕС працює з обмеженнями через недостатній рівень води.

Другий етап проєкту передбачає будівництво тимчасової дамби на місці Каховської ГЕС після деокупації станції. Ця гідротехнічна споруда покладе початок відновленню водосховища.

Як зазначають аграрії, якщо ГЕС не відновити, територія колишнього Каховського водосховища не повернеться до свого природного стану, а перетвориться на заболочену територію, що створить додаткові екологічні виклики.

Таким чином, прихильники відновлення Каховської ГЕС стверджують, що йдеться не лише про виробництво енергії, а й про водопостачання, збалансування «зеленої» енергетики й запобігання погіршенню стану довкілля.

ПРОТИ! Екологічна перспектива.

Громадська організація «Українська природоохоронна група», створена у 2014 році, представляє протилежну позицію до позиції уряду щодо відбудови Каховської ГЕС. Вони стверджують, що для України соціально, екологічно й економічно вигідніше було б відродити Великий Луг, природний та історичний ландшафт.

Великий Луг, колись квітуча природна територія, була затоплена водами Каховського водосховища в 1955-1958 роках. Руйнування Каховської ГЕС росією у 2023 році призвело до зникнення водосховища, поставивши Україну перед історичним вибором: відбудувати ГЕС або відродити Великий Луг.

Експерти-екологи стверджують, що відродження Великого Лугу відповідає «Стратегії біорізноманіття ЄС до 2030 року: повернути природу в наше життя», розробленій Європейською комісією. Ця стратегія передбачає, що до 2030 року половина територій європейських країн має стати природоохоронними територіями (30%) та бути переведеними до природного стану (20%). Оскільки Україна рухається до ЄС, виконання цих цілей стає критично важливим, і відновлення Великого Лугу може слугувати зразковим проєктом.

Відродження цієї природної території також відповідає інтересам навколишнього середовища й населення. На місці Каховського водосховища колись був найбільший природний лісовий масив у степовій зоні України. Його відновлення могло б сприяти реалізації державних планів щодо збільшення лісистості. Повернення природних екосистем на такій великій території може мати багато позитивних екологічних наслідків.

Екологи також заперечують економічну доцільність відновлення ГЕС. Вони підкреслюють, що жодна країна ЄС не буде фінансувати й реалізовувати такий проєктчерез його екологічну недоцільність. Витрати, необхідні для реалізації, видаються нераціональними порівняно з потребами, які може задовольнити виключно водосховище. Експерти проаналізували, що питне водопостачання та зрошення, які викликали найбільше запитань у перші місяці після руйнації, можуть бути відновлені незабаром без необхідності реконструкції ГЕС.

Єдиний аспект, який не може бути прямо компенсований, якщо водосховище не буде відновлено – це електроенергія, що виробляється на ГЕС. Однак експерти-екологи підкреслюють, що роль Каховської ГЕС як енергетичної одиниці для держави не була визначальною.

Таким чином, прихильники відродження Великого Лугу стверджують, що йдеться не лише про збереження природних екосистем, але й про відповідність європейським цілям щодо біорізноманіття, користь для довкілля та населення, а також про прийняття економічно раціональних рішень.

Дебати навколо реконструкції Каховської ГЕС є складним і багатогранним питанням, з переконливими аргументами з обох сторін. Прийняте рішення, безсумнівно, матиме далекосяжні наслідки для довкілля, економіки тa енергетичного сектору України.

З одного боку, уряд, аграрії та енергетики виступають за реконструкцію Каховської ГЕС, підкреслюючи її критично важливу роль у забезпеченні водою сільськогосподарських угідь і промислових підприємств, балансуванні зеленої енергетики й запобіганні деградації навколишнього середовища.

З іншого боку, екологи пропонують альтернативний шлях – відродження Великого Лугу, природного та історичного ландшафту, який колись був затоплений водами Каховського водосховища.

Обидві точки зору підкреслюють складність цього питання. Рішення про відбудову Каховської ГЕС або відродження Великого Лугу – це не просто питання вибору між виробництвом енергії та збереженням навколишнього середовища. Воно передбачає врахування безлічі факторів, включаючи економічну доцільність, відповідність європейським цілям збереження біорізноманіття та потенційні вигоди для довкілля і населення.

Надалі важливо продовжувати цей діалог, враховуючи всі перспективи та наявну інформацію. Прийняте рішення сформує не лише енергетичний ландшафт України, але й її екологічне майбутнє. Це рішення вимагає ретельного обмірковування, всебічного аналізу та збалансованого врахування всіх потенційних наслідків і переваг.

Колонка опублікована в Kyiv Post